Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарівщина

Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВЩИНА"
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.