Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарівник

Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.
Царівночка, -ки, ж. Ум. отъ царівна. АД. 145.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.