Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарівник

Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІВНИК"
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дев'ятна́дцятеро чис. Девятнадцать душъ, штукъ. Ум. Дев'ятнадцяті́рко.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Карючити, -чу, -чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123.
Оскаржувати, -жую, -єш, сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Хворма, -ми, ж. Форма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.