Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Відусюди нар. = відусіль.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность.
Метале́вий, -а, -е. Металлическій.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Псякування, -ня, с. Брань.
