Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

даріжний

Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРІЖНИЙ"
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій. Гліб. 105.
Ненатля, -лі, ж. Ненасытность, жадность. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився. Чуб. V. 233. 2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився. Мкр. Н. 10.
Переступити Cм. переступати.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРІЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.