Билянка, -ки, ж. = бандурчанка.
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. . 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Ум. колечко.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Ухи повище лоба не ростуть.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
