Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармо

Да́рмо нар. = Даремне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРМО"
Вимислити Cм. вимишляти.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Суховерхий, -а, -е. Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.