Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дар

Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАР"
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L. ЗЮЗО. І. 130.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося. МВ. І. 40. 3)чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою. Греб. 400.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница. Н. Вол. у.  
Уподобатися, -баюся, -єшся, гл. Понравиться. Царівні він так уподобався. Рудч. Ск. II. 13. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Якесь там слово йому не вподобалось. Рудч. Ск. II. 159.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.