Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Збито́шник, -ка, м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять.
Зціпити Cм. зціплювати.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Обмила, -ли, ж.
1) = помилка. Обмила не заплата.
2) Раст. Омела.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ.Не шаповал душу вложив. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.