Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ.
Мняки́на Cм. м'якина.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Перемагати, -га́ю, -єш, сов. в. перемогти, -можу, -жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Замовкла мати: бачить — не переможе сина.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Пустити, -ся. Cм. пускати, -ся.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Шибкий, як вітер. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку.
