Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дараба

Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРАБА"
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе. К. Іов.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Поратувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти, помочь. Поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.