Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дариця

Дари́ця, -ці, ж. Подарокъ. Всім дівчатам запродував, а своїй Паулиці даром давав, даром, даром, дарицею. Чуб. III. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРИЦЯ"
Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли. Котл. Ен. ІІ. 29.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.