Братік, -ка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. б) Viola tricolor L.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Кваплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Спѣшить торопиться. Квапляється-хапається, як попівна заміж.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Бреше, аж не постережеться.
2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Він тоді став постерігатись.
Тіснина, -ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
