Безбожність, -ности, ж.
1) Безбожіе.
2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность...
Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Віджати I Cм. віджимати.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, опачкать.
2) Опачкать испражненіями.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами).
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти.
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе).
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? То лях, мостивий пан, од сна уставав. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. Сон мара, Бог віра. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. б) Anemone pratensis L. в) — білий. Anemone sylvestris. Щоб на той рік діждати сону топтати. Молода сестра сон-траву ірвала. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
