Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синовець

Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНОВЕЦЬ"
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном. Грин. II. 282.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Мнж. 30. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали. Рудч. Ск. І. 155.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується. Сим. 200.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Цвентюх, -ха, м. Болтунъ. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.