Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синаш

Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНАШ"
Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Відшукати, -ся. Cм. відшукувати, -ся.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Лукаш. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ном. № 4441., Ум. ліпшенький.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Переселець, -льця, м. Переселенецъ. Стор. II. 102. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Г. Барв. 379. Та ми пересельці з Курської губерні. Астрах. г.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.