Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синаш

Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНАШ"
Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Грудкува́тий, -а, -е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Шевч. 101. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Ном. № 5948. Вже старі, зостарілися. Рудч. Ск. І. 210.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Перегатити Cм. перегачувати.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Убутися Cм. убуватися.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.