Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. У ячмені колос набростився.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли.
