Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синиха

Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИХА"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2. Мир. ХРВ. 383.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями. Поп. 100.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.