Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

силянка

Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. Угор. 2) Мелкая бисеринка. КС. 1884. IX. 66. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. Вх. Зн. 63. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Гол. Од. 60, 72, 73. Шух. I. 124, 125. Ум. си́ляночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИЛЯНКА"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика. Переясл. у.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. І. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Камен. у.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Обстати Cм. обставати.
Перемочувати, -чую, -єш, сов. в. перемочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Измачивать, измочить.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник. Ном. № 3130.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.
Прицупити, -плю, -пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко! О. 1861. XI. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.