Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ.
Ключка, -ки, ж.
1) Крюкъ.
2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр.
3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші.
4) = кілок 4. На ключку почепила рушник.
5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти.
6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей).
7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ.
8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога.
9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. 23.
10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени).
11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть.
12) Родъ дѣтской игры. Ум. ключечка.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину.
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром.