Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Зашамота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Засуетиться, зашевелиться. Зашамотались люди.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити.
Мета́тися, -та́юся, -єшся, гл. Бросаться, метаться. Лютим огнем, яростію палають без міри, метаються ось як на мене, як лютії звіри.
Облудка, -ки, ж.
1) Ум. отъ облуда.
2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля).
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.