Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти.
Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Досоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. досолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкаго куда нибудь.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. Недугувала з місяць.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Шалька, -ки, ж.
1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали.
2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ.
