Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сивуватий

Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИВУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИВУВАТИЙ"
Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. Cм. баранець 4.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Гряд, -ду, м. К. Псал. 178. Іде гряд. Ном. № 13403. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд. Ком. Р. ІІ. 25.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. Чуб. І. 220. На Юра-Івана, на рахманський великдень. Ном. № 5634.
Тікач, -ча, м. = втікач. Шейк.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИВУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.