Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синило

Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини. Гол. III. 28.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Пиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.