Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синило

Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. жирне́нький.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Мастки́й, -а́, -е́ Жирный, масляный, маслянистый. Мастке сало. Мастка глина. мастке полотно́. Плотное полотно. Ум. мастке́нький.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.