Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синило

Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЛО"
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Змельнути, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Камен. у. Cм. лупесиння.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059.
Обуття, -тя́, с. Обувь.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Поцідити, -джу́, -диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.