Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спіх

Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Доли́ти, -ся. Cм. доливати, -ся.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Малиня́к, -ку, м. = малинівка.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь. Левиц. І. 300.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.