Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спіх

Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Вишинк, -ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа нитей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Відкуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. І. 108.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Невинничати, -чаю, -єш, гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Попротоптуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и протоптатися, но во множествѣ.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.