Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спіх

Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІХ"
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Істнісінько
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Театральний, -а, -е. Театральный. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.