Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спільник

Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬНИК"
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок. МУЕ. III. 45.
Передок, -дка, м. 1) Ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Пригинати, -на́ю, -єш, сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Спас, -са, м. 1) Праздникъ 6 августа, Преображеніе. Прийшов Спас — держи рукавиці про запас. Ном. № 468. 2) Спаситель. 3) Церковь во имя Спасителя. У Межигорського Спаса тричі причащалась. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.