Тлумачення / значення слова "СПІЛЬНИК" | Словник української мови. Словник Грінченка

спільник

Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬНИК"

Сховати оригінал сторінки

Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.

повністю...

Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.

повністю...

Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.

повністю...

Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого. Желех.

повністю...

Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.

повністю...

Розбрестися Cм. розбродитися.

повністю...

Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.

повністю...

Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось. Н. Вол. у. (Лобод.).

повністю...

Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.

повністю...

Чечура, -ри, ж. = чечуга 1? Зобачив рибу чечуру. Чуб. III. 441.

повністю...