Тлумачення / значення слова "СПІЛЬНИК" | Словник української мови. Словник Грінченка

спільник

Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬНИК"

Сховати оригінал сторінки

Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували. КС. 1884. ѴІІІ. 724.

повністю...

Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.

повністю...

Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать. Кіев. г.

повністю...

Парох, -ха, м. Приходской священникъ.

повністю...

Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.

повністю...

Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.

повністю...

Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.

повністю...

Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.

повністю...

Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.

повністю...

Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.

повністю...