Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сплішити

Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛІШИТИ"
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій. Желех.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Поскривляти, -ля́ю, -єш, гл. Искривить (во множествѣ).
Ремсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. А той струмочок, що тихо дзюркотить коло ніг наших по камінчиках, ніби мале дитя ремсає. Левиц. І. 290.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить. Рк. Левиц.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЛІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.