Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповісти

Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІСТИ"
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Визиратися, -раюся, -єшся, гл. Смотрѣться. На ж зеркало всесвітнє, визирайся. К. XII. 73.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою. Левиц. І. 242.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості. Грин. III. 541.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини. Вх. Уг. 259.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.