Бискупство, -ва, с. Епископство.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. б) = Картопля. в) — ди́ка. Thalictrum minus. г) — лісова́. Purola senuola. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый.
Палко нар.
1) Горюче, жарко. Дрова горять палко.
2) Вспыльчиво.
3) Пылко.
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися.
Попрятно нар. Чисто, опрятно.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Усе нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Був собі купець: він усе їздив по морі. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. все їдно́. Все равно.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики.
