Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідник

Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИК"
Биня, -ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. Cм. биця.
Зелені́сеньконар. Ум. отъ зелено.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Спласкати, -щу, -щеш, гл. Соткать? Ворона напряде, сорока насмиче, а горобчик, жвавий хлопчик, полотенце сплаще. Чуб. V. 1144.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Шліхтинка, -ки, ж. Каждый изъ тонкихъ прутиковъ лозы, которыми на верхнемъ навоѣ перекладываются слои нитокъ основы послѣ шліхтування. МУЕ. III. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.