Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідник

Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИК"
Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.
Ділання, -ня, с. Дѣйствіе.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2)бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69. 3)москаля. Врать, соврать.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.