Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Чи ти вже дружкувала коли?
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Потемнити, -ню, -ниш, гл. Ослѣпить. Щоб тебе побило, потемнило на путі, на дорозі і куди ти повернешся лицем своїм!
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Упослід нар.
1) Послѣ.
2) Наконецъ, въ заключеніе.
