Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповенити

Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВЕНИТИ"
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив. Ном. № 9860.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість. Желех.
Огнистий, -а, -е. 1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. І. 158. 1) = огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.
Пообмуровувати, -вую, -єш, гл. Обнести каменными, кирпичными стѣнами. І двір, і сад пообмуровував. Славяносерб. у.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.