Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповивальниця

Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки. Грин. III. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВИВАЛЬНИЦЯ"
Відерник, -ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Незримо нар. Незримо.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412. 2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав. 2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Ном. № 9867. Cм. стикатися 2. 3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Ном. № 10865. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВИВАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.