Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Напу́тниця, -ці, ж. Наставница. Порадо милая моя, напутнице моя і мати.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Працювальник, -ка, м. = працівник.
Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. б) Bromus squarrosus L. в) Bromus secalinus L.
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ.
