Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Так мабудь з теля завбільшки буде.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria.
Квиток, -тка, м.
1) = квит 2.
2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход?
3) = квит 3.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
