Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Підхмелитися Cм. підхмелитися.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Йому поприщило пику.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Раскачаться.
2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
