Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл. — зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Огонь пекельний. Гориш тим пекельним вогнем. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак».
