Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідниця

Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе. Мнж. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Годованок, -нка, м. = годованець.
Загі́рній, -я, -є. Находящійся за горами.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ! Ном.
Насмітити Cм. насмічувати.
Обмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обмитися, -миюся, -єшся, гл. Обмываться, обмыться, омываться, омыться.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Тупо нар. Тупо.
Укурити, -ся. Cм. укурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.