Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідниця

Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе. Мнж. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Ґура́льня, -ні, ж. Водочный заводь.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.