Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповідниця

Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе. Мнж. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІДНИЦЯ"
Виманити Cм. виманювати.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак. Черкас. у.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів. Гн. І. 190.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.