Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смудитися

Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУДИТИСЯ"
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Гайдамашок, -шка, м. Ум. отъ гайдамака. Желех. Грин. ІІІ. 601.
Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками. Берд. у.
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Приплутати, -ся. Cм. приплутувати, -ся.
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Саква, -ви, ж. = сак. Вх. Пч. II. 22.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.