Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику.
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. піймався був у руки ляхопанські.
Одноголосно нар. Единогласно.
Паздерити, -рю, -риш, гл.
1) Очищать отъ кострики.
2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця».
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!»
Усипати II, -паю, -єш, гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала.
