Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

снувавник

Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНУВАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНУВАВНИК"
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка. Вх. Зн. 34. Желех.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. пристрітище. Грин. II. 33.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Роспогода, -ди, ж. Наступленіе ясной погоды. Лубен. у.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Черк. у. Старенна старість — глубокая старость. О. 1861. XI. 134.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНУВАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.