Ведмедик, -ка, м.
1) Ум. отъ ведмідь.
2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris.
3) Родъ хмѣльнаго напитка.
4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. 3) Шалунья, непосѣда.
Знехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Испортить, небрежно обращаясь.
2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. Знехтували мене сірому.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Пудно нар. Страшно.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
Тичковий, -а, -е. Вьющійся по тычинѣ. Тичкова квасоля.
Щеня, -няти, с.
1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Завзяте, як панське щеня.
2) Волченокъ.
3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится.
4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ум. щенятко.