Змикати, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Зомкнуло пальці. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Потішається з козами на торг. Потішився козаченько той періг із'їсти.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
Шевчина, -ни, м. = швець.
