Відламати Cм. відламувати.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Запаші́ти, -шію, -єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл.
1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале.
Оно нар. Только, лишь. Чи всі дівки в танки йдуть? Оно нема одної Марусі молодої. В хаті тихо, оно діти сопуть.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Прийшлий, -а, -е. Будущій. Радив рушницю придбати добру на прийшлі часи. Дай, Боже, діждати прийшлого року.
