Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. 2) Тупица, тупая голова.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
