Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався?
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу.
Ліверник, -ка, м. = лірник.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена.
