сніз

Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. Kolb. І. 67. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Лохв. у. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Мик. 480. Ум. сно́зик.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 162.

Випадкові слова

Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.

повністю...

Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.

повністю...

Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.

повністю...