Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смутно

Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМУТНО"
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Ізб.. Cм. зб.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Облестити Cм. облещувати.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Усиляти, -ляю, -єш, сов. в. усилити, -лю, -лиш, гл. Вдѣвать, вдѣть нитку въ иглу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.