Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная.
Знайдух, -ха, м. = знайда.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ум. те́щенька, тещечка.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Частий, -а, -е. Частый. Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої. Ум. частенький. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.
