Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Проквилити Cм. проквиляти.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Шпигонути, -ну, -неш, гл. Кольнуть съ силой. Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути.
