Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ.
Напи́тий, -а, -е. 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти.
Хихотатися, -чуся, -чешся, гл. Хихикать, смѣяться. Щось за ним іззаду ніби хихочеся.
