Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ризник

Ризник, -ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗНИК"
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш. Ном. № 6994.
Мудраге́ль и мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. Ном. № 3067. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю. Н. п.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Підманити Cм. підманювати.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Тупо нар. Тупо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.